Текст песни Сергій Жадан та Собаки в Космосі - Марат

Исполнитель: Сергій Жадан та Собаки в Космосі
Название песни: Марат
Дата добавления: 22.11.2016 | 23:46:29

Просмотров: 210
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

На этой странице находится текст песни Сергій Жадан та Собаки в Космосі - Марат, а также перевод песни и видео или клип.

Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли тануть сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.
Марат тренувався на «Спартаку».
Мав удачу навчену і тривку,
мав треноване тіло, ходив із серйозним лицем,
був, мабуть, справді кращим бійцем
у напівсередній вазі,
носив наколку з Фіделем на лівій нозі.
Імам говорив, стоячи над ним:
«Пророк, - говорив, - ніколи не був сумним.
Пророк знав – зло зжирає зло.
Буде так, як буде. Завжди так і було.
Ось і Марат матиме що сказати,
про кожну з власних провин.
Пророк і вигадав пневмонію
для таких як він».
Маратова мама мовчала в кутку.
Маратів брат слухав молитву гірку.
А коли імам поклав долоню
йому на плече худе
і сказав:
«Усе, що зникає, знову колись зійде»,
«Ніщо не зникає, - відповів йому брат. -
Я заберу собі капу, з якою бився Марат.
Я знаю, чому він помер.
Щоранку він бився проти своїх химер.
Щодня він збивав у кров кулаки.
Щовечора він відчував,
як згасають над ним зірки.
Лише найхоробріші з нас заступають за цю межу.
Хто бачив його в рингу, знає, про що я кажу.
Як може зникнути те, що є?
Що з ним робитиме той, хто все нам дає?
Зникнути може хіба що страх.
Решта лишається в нас – молодших братах,
які відбивають собі серця,
стоячи до кінця».
Брат відійшов убік.
Він був молодший на рік.
Марата вважав головним.
Всюди ходив за ним.
Тепер ось мовчав, відійшовши нараз,
і приховував сльози, мабуть, соромлячись нас.
Коли виносили тіло, почався сніг.
Падав з темних небес просто до ніг.
Імам ішов попереду, ніби мара.
Рання весна на цвинтарі – не найкраща пора.
Жінки починали плакати, а чоловіки
відчували, як тихо згасають над ними зірки. Marat died in his sleep.
In early March, spring.
When the snow melts,
and rivers leave their shores,
as children leave parents' homes
after a severe winter.
Marat trained in "Spartacus."
Had luck trained and durable,
had trained body, walked with a serious face,
was probably really the best fighter
welterweight champion,
Fidel wore a tattoo on the left leg.
Imam said, standing over him,
"The Prophet - say - was never sad.
The Prophet knew - eats evil evil.
It will be like to be. Always it was.
That Marat will say,
on each of their transgression.
Prophet and came up with pneumonia
to like it. "
Maratova mother was silent in the corner.
Brother Marat listening prayer bitter.
When Imam put his hand
his shoulder lean
said:
"All that disappears once again come"
"Nothing disappears - replied brother. -
I'll take a mouthguard, which beat Marat.
I know why he died.
Every morning, he fought against their chimeras.
Every day he knocked fists in blood.
Every evening he felt
as fade over him a star.
Only the bravest of us deputize for this line.
Those who saw him in the ring, know what I'm saying.
How could disappear that is?
What it will do the one who gives us everything?
May disappear unless fear.
The rest is left to us - the younger brother,
reflecting a heart
standing up to the end. "
Brother stepped aside.
He was a year younger.
Marat considered major.
Throughout went after him.
Now is silent, suddenly gone,
and hid the tears, perhaps embarrassed us.
When carried the body began snow.
Fallen from the dark heavens just the feet.
Imam went ahead, like a ghost.
Early Spring in the cemetery - not the best time.
Women began to cry, and men
felt as quietly fade over them stars.