Текст песни Сергій Жадан - Ти так давно не голився

Исполнитель: Сергій Жадан
Название песни: Ти так давно не голився
Дата добавления: 31.03.2018 | 04:15:04

Просмотров: 255
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

На этой странице находится текст песни Сергій Жадан - Ти так давно не голився, а также перевод песни и видео или клип.

Кто круче?

Сергій Жадан

или

Андрій Любка

+ + +

«Ти так давно не голився, - говориш ти, - давай тебе поголю.
Бритва не знає злості.
Бритва не знає жалю.
Бритва не знає подяки,
бритва не знає кривд.
Я знаю твоє лице, як сліпі знають свій шрифт.

Бритва зрізає пам’ять, мов очерет.
Бритва тягне на дно, бритва кличе вперед,
крізь посуху зморщок,
крізь піщані дюни лиця,
тягне крізь вилиці – гострі, як у мерця.

Я знаю твоє дихання і тепло,
я знаю те місце в тобі,
де любов перетворюється на зло,
я знаю твою шкіру – суху, наче грунти,
я знаю все те, чому навчив мене ти.

Бритва ніколи не запитає чому.
Бритва пускає кров, ніби до міста чуму.
Бритва править шрами, як маршрут кораблю.
Ти так давно не голився – давай тебе поголю».

І ведеш холодну сталь уздовж судин,
уздовж потоків крові, уздовж ранкових годин,
ведеш, ведеш уздовж подихів і зітхань,
ведеш без подиву,
ведеш без нарікань,

поміж люті й ніжності, поміж втіхи й біди,
поміж небес і чорноземів, поміж суші й води,
поміж голосу і мовчання, ведеш углиб.
Головне не схиб, чуєш, головне не схиб.

Ніхто не знає, як працює любов,
з яких рухів вона народжується, з яких розмов,
з якої виймається радості, з якої вини.
Але вона працює, спробуй її зупини.

Тонко-тонко проходячи між вен,
ледь торкаючись лезом імен,
виснучи в порожнечі,
не маючи опертя,
за крок від смерті,
за крок від життя.
+ + +

"You have not shaved so long ago," you say, "let's get you down."
The razor does not know anger.
The razor does not know the pity.
The razor does not know gratitude,
the razor does not know the wrongdoing.
I know your face, as blind people know their font.

The razor cuts memory like a cane.
The razor pulls to the bottom, the razor is called forward,
through drought wrinkles
through the sand dunes of the face
pulls through the cheekbones - sharp, like a dead man.

I know your breath and warmth
I know that place in you
where love turns into evil
I know your skin - dry, like a soil,
I know all that you taught me.

The razor will never ask why.
The razor gives blood, as if to the city of the plague.
The razor controls the scars as a route to the ship.
You have not shaved for so long - let's put you naked. "

And you drive cold steel along the vessels,
along the flow of blood, along the morning hours,
you drive along along breaths and sighs
do not be surprised
you run without complaints

between rage and tenderness, between comfort and trouble,
between heaven and chernozem, between land and water;
between voice and silence, you go deep.
The main thing is not a mistake, you hear, the main thing is not a mistake.

Nobody knows how love works
from which movements she is born, from which conversations,
from which the joy is removed from which to blame.
But it works, try to stop it.

Slenderly thinly passing between the veins,
barely touching the blade of names,
pushing in the emptiness
not having the support
a step from death
a step from life.