Брудна як ангелДихай так треба бо фото без тебе не буде мати тебе
Жаром комети лишаєш над лiжком гарячо-яскравий слiд
Крила застигнуть злипнуться впадуть на тiло твоє i моє i вже
Без тебе сонце в небi брудне як ангел
Бо ти лишилася знов брудна як ангел
Бо мої очi хочуть брудну як ангел
Бо твоє тiло каже брудна як ангел
Буль міксПриспів:
А я не буль, буль, буль...
Я маю власний погляд коли дивлюся на речі
Кусаю всіх за ноги і вискакую на плечі
Бо я не доганяю ту дурну тупу манеру
Показувати пальцями на мого бультер’єра
Вода і вогоньВогонь і вода влюбилися.
Як туман і дим обіймалися тихо вони,
Так як дим і туман цілувалися.
Краплі падають-падають вниз,
Іскри рвуться наверх до небес.
Приспів:
Вона догнала дикий вiтерShe's got the wild wind...
She's got the wild wind...
She's got the wild wind...
A...
She's got the wild wind...
So many voices I saw any voices
I call many voices I know you show me
Всi такi примiтивнiПобудили нас, повно світла
Кажуть вже кінець того світу
Поміняли нам колір неба
Всі такі самі, так не треба
Приспів:
Всі такі примітивні, такі самі
Так не треба (2 рядки – 4)
Говорили і курилиМи познайомились з тобою у вагоні метро,
Людей напхалося конкретно, як сільодки в відро.
Мене до тебе притиснули, відвернутись я не міг,
І ми у позі еротичній були загнані в тупік.
Інтелігентний мужчина, український інженер,
Я від викиду гормонів три зупинки чуть не вмер.
Зашипіли двері, станція "Хрещатик" –
І народ почав з вагона, як картопля випадати.
Давай З Тобою Займатися ЛюбовюУ вікні своєму
Хмари ти рахуєш,
Я вже недалеко,
Скоро ти мене почуєш...
Приспів:
Давай з тобою
Займатися любов’ю,
До смерті і довшеТі сходи, дерева,
Камені малюю собі,
Як шкода, ніхто ше
Ніколи сюда не ходив.
із моря, із крові,
Із солі ти вийшов один,
Під сонцем і небом літаєш,
Як проклятий син.
Займемся любовью....У вікні своєму
Хмари ти рахуєш я вже недалеко
Скоро ти мене почуєш
Давай з тобою займатися любов‘ю
Під своїм светром
Ти ховаєш душу
Я її не бачу
Тому светер зняти мушу
Її очі міняли колірІ вже тоді коли розтане моя кров
І сльози перестануть бути просто снігом
Я на твоїй спині напишу язиком
Про то, як терпне і німіє моє тіло
І вже тоді, коли розсиплеться земля
А моя шкіра перестане бути моя
Я знайду спосіб зупинити то життя
КвінтиВони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години...
Приспів:
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,
Китайські чіпсиМашина нашого часу буксує на місці.
Мавпі Дарвіна ліпше було б здохнути ше в лісі.
Ми не знаєм, бо знаєм - шо ліпше не буде.
Забули про пам'ять - ми обдурені люди.
Зелено-сірим спреєм на стінах під'їздів
Нам намалюють сонце обкурені діти.
По задубілих венах тече газет фарба.
Ліг спати і вмерНе було більше ліпшого неба
Не було більше ліпшого сонця
Не було вже ніколи такого нормального світу
Який був тоді, коли він був ше малий
Життя йому відрізало крила
Брехати і мовчати навчило
Життя його мозгами крутило, як хтіло
Любити-платитиЧерез мої окуляри
Я часто бачу – шо буде – шо буде з нами
Такi окуляри!
Куда ми з вами живемо
Хтось каже: нам то не треба – кому это надо!
І лишається ззаду
Через мої окуляри
Всьо виглядає яснiше - ну зовсiм як правда
Люди чекаютьЯ назбираю грошi сяду на поїзд
І як завжди на самi лiпшi мiсця бiлет
Пiд теплий чай знайду огризок паперу
І так народиться зовсiм новий куплет
Оу-о везе мене поїзд
Стукають колеса знайомий ритм
Оу пролiтають перони
Люди, як кораблiЯ не твой брат - ты не сестра
Никогда не рассказывай мне - кто и в чем виноват на нашей земле -
Люди, как корабли
Каждый плывет пока волна несет и пока глубокая вода
Глубокая и темная до самого дна
До самого-самого дна
макулатураПриспів:
Всі твої листи - то є макулатура
І ти мені не дівчина, а просто шмата
Вся твоя любов - то є чиста халтура
Хоч викинься з вікна - я не буду страждати
Я писала тобі солодкі памфлети
Навіть прислала раз пачку конфет
МалишО, малєнький. Вєдь ті горда.
І гордий свой поклон ти нє даріла нікогда
Тому, кто в бєдності рождьон,
Но я польщьон.
Ти холодна, душа твоя прозрачна,
В глазах горіт огонь свєчі.
Ті холодна, но как нєвзрачно
Ти смотріш в сторону ночі.
Маршрутка Чуєш зранку встаЮ
Каву запарюЮ
Бо без неї трохи туго соображаЮ
Штани натягуЮ
I am glad to see you
І у тапочках на босу ногу вискакуЮ
Потім розуміЮ
Машина часуСвіт малий і круглий, а ми на ньому
Всі такі самі, такі знайомі
Ходим в гості, розмовляєм, випиваєм.
Розділяють нас високі стіни,
Через них ми підслуховуєм сусідів,
А коли злапає хтось за руку і насварить,
Ми прикинемся лохами – ми не чули, ми не знали.
Мій брудний космос
Треба рвати небо на тисячу зірок,
Скинути в болото самий гірший крок,
Лапай ті камені, шо котяться згори,
Страшно залишатись зайвий раз живим.
Приспів:
Мій тато - БанкірМІЙ ТАТО - БАНКІР
Але мій тато робить в банку.
Рахує гроші цілий день.
А то, шо грошей є багато в банку,
То і роботи в нього дохуіща є.
А як злодєї забігают в чорних масках,
Мішки з грошима забирают - то так страшно.
Місця щасливих людейМожливо, треба було жити, як всі,
А я хотів інакшим бути завжди -
Так скучно плисти по течії з ними...
Можливо, я не дав тобі теплоту
І ти не знаєш погляд через фату. -
Логічно. Як можна було з тим жити?
А пам'ятаєш
Нiби в РаюХолодне свiтло телеекрану
Кидаэ на стiни холоднi тiнi
А я чекаю на твою програму
Як iнакше тебе зустрiнеш
В чужi проблеми постiйно вникаеш
Перед очима неживих телекамер
Зовсiм нiчого не знаеш
Що ти э в центрi моеi уваги
Най буде дощТой вітер то страшний дивак
І зовсім робить всьо не так
Якби я силу його мав
До купи хмари би збирав
Приспів:
Най буде дощ
Най миє нас
Нас кинули, як лохiв розвели за спинамиПо-моему, чувак, нас кинули!
Есть у меня страна, я её любил -
Васильковые очи, люди-корабли...
Пол жизни вместе с нею я прожил,
Прислонившись телом до ласковой земли
А теперь тут страшно, я разлюбил её
Не дайНе клич мене туда, там тихо й зимно
Брехня, моя брехня солодка, як крила
Не дай...
Приспів:
Не дай, шоб бачив я, як плачуть твої очі
Не дай, шоб злий язик будив нас серед ночі
Не думай про завтраТи знаєш, не переживай,
Все буде добре!..
І, навіть, в іншому житті
Ми будем двоє!
Одінь для мене, як в той раз,
Своє краще плаття,
І будем на білому піску
З тобою лежати.
Небо кажеНiколи не знав i не бачив як то є
Напевно я спав не рахуючи ночей
Далеко втiкав пам'ятав шо люди злi
Нiхто не впiзнав свої сльози на менi
Небо каже йди сюда
Небо каже йди
Осiнь-зимаА я тобi розкажу, коли настрою нема
Дерева засихають - то є зима
Сльози замерзають, бо зима то зима
І в тебе зима, і в мене зима
В старому магазинi i вiтрини нема
Колись її розбили, коли була зима
Я добре пам`ятаю, що зима то зима
Пiв-року зимаСкоро стане холодно, я вогонь запалю.
Свiт замерзне за вiкном на пiв-року майже.
Впаде снiг, засипле нас, всi слiди сховає.
Вiн зупинить навiть час на пiв-року майже.
Приспiв:
Зла зима, пiв-року тiльки снiг.
Зла зима, ховайся хто не встиг.
ПадайЛюбов сліпа, сліпий і той хто любить,
На краю прірви усміхнений стоїш.
Один лиш крок - вона тебе загубить,
За руку візьме і з нею полетиш
Ти кудись вниз
Ти кудись вниз
Ти кудись вниз
Ти кудись вниз
Птахи C Em
Раз високо в небі
Am F
Я зустрів чужих птахів.
Всі вони летіли
Звідти де і я хотів.
G C
Крилами шуміли
Руки МедузиТам де глибока i темна вода
Там де нiкого вже живого нема
Ми раз ходили ну бо мусили йти
Ми заблукали там море води
Крокiв не чути i не видно слiдiв
Я би i далi так ходити хотiв
Вiн дуже дивний той затоплений рай
Сам Собi КраїнаНа твоїх джінсах американський прапор
На твоїй майці – канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання:
Хто мені скаже – чому я тут народився?
Не твоя вина – шо ти батька свого син
А твоя біда – не вміти бути ним
Сам собі країнаНа твоїх джінсах американськи прапор
На твоїй майці – канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання хто менi скаже – чому я тут народився
Не твоя вина - шо ти батька свого син
А твоя біда – не вміти бути ним
СолоМи з вами є на тій землі – як клавіші на піаніно
Хтось - бемоль а хтось - дієз але в кінці з нас кожен – людина
Хтось біла клавіша а хтось – фальшива брудна чорна нота
Хтось завжди буде - "за" ахтось обов'язково буде – "проти"
Часом так є шо хочеш заграти соло
На одній струні – знайди в собі сили скоро
Часом так є - шо хочеш хочеш
Спи собi самаВступ.
Часом буває так що хочеш почути
Речi яких б нiколи не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де думаєш краще б очей не мати
Ти дивишся в кухнi на кран i воду
Старі ФотографииЗдається, шо то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом,
Нам було абсолютно все одно
Немаючи нічого мати всьо,
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив,
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив.
Татко хворийНаш татко захворів і бачить світ тепер інакше, як ми
І не лікуйте татка, він здоровий, гірше є, як слабий
А татко хорий, я ми чекаєм, заки скінчиться день
А татко хорий, до того тоже ми колись дожиєм
Приспів:
А татко хорий...
ТехнофайтНападав сніг, зимний кайф
Зимне залізо, технофайт
Моя кров, свою дай
Я впав так далеко, технофайт
Зимний бруд, чорний кайф
Великий, як гори, технофайт
Очі там, вуха там
Троха, як всiТак тяжко жити той цілий час
По інший бік від файних вас,
І то не я мурував ту стіну,
Я не буду валити,
Але перейти колись вночі
І стати на день хоч таким, як всі,
Я деколи дуже хочу трохи з вами пожити.
Україна - Сам собі країнаВступ: Em A G A (2) *
Em A7
На твоїх джінсах американський прапор
G A7
На твоїй майці - канадське кленове листя
Em A7
У твоїх очах видно тільки одне питання
хлопці-олігархиМи є хлопці, хлопці-олігархи. | (2)
Я куплю чорний лексус, новий в целофані,
Щоб їздила подруга з подругами в баню.
Я куплю другий лексус, і тоже в целофані,
Щоб за дівками в баню їздити охрані.
Приспів:
Холодний смак , liveАну ти пригадай чи пам’ятаєш час
Як хмари літали і тільки для нас
Так було тихо,
Люди плелися в клуб
А я стояв німий і лапав пальцями дим
І відчував на собі руки, очі, а з ним
Не міг забути
Холодний смак твоїх губ
Чим пахнеЯ грію ноги, а за рогом йде запекла війна
Поранне яйко не смакує і тошнить від вина
Кобіти ходять по підвалах, я не знаю на шо
Ходити треба в ліс, а по неділях – в кіно
Я обливаюсь кожен ранок холодним молоком
Видумую лікарство, шоб від рака помогло
В під’їзді наші діти курять тухлу Ватру кожен день,
Шось зи мноюХмари лізли на небо, всі чекали на дощ
Було зимно, на морі двайці років був шторм
А двоє десь пили слину - слина то як вино
І п’яне серце не чує, шо готується зло
Злий був дощ, він не міг побувати в вогні
Він лизав її тіло і гасив його сни
Скоро попіл залишився, де був шойно вогень
Шукав свiй дiмВінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо, як старість, накрив примітивний світ
Так тихо, як старість, прийшла зима, зима, зима
Підступно, як старість, прийшла зима, зима, зима
Так сумно зима, зима
Колись давно пішов я шукати дім
Заліз високо в гори – там ніхто не знав, де він
Шукав свій дімВінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо, як старість, накрив примітивний світ
Так тихо, як старість, прийшла зима, зима, зима
Підступно, як старість, прийшла зима, зима, зима
Так сумно зима, зима
Колись давно пішов я шукати дім
Заліз високо в гори - там ніхто не знав, де він
Щось зимноОблака лезли на небо - все ждали дождь,
Было холодно - на море 20 лет был дождь,
А двое где пили слюну - слюна то, как вино,
И пьяное сердце не слышит, шо готовится зло.
Злой был дождь - он не мог побывать в огне,
Он лизал ее тело, и гасил его сны,
Скоро пепел остался, где был только что вогень.