Тiк все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Пісню заспіваймо про пірожине
Ви його не їште бо воно Сірожине
Не парене не жарене і не розморожене
А печене в духовці усе як положено

ПРИСПІВ
Чиє це пірожине Сирожине
Чиє це пірожине Сирожине

Сама не подумала нащо
Пішла і забувши про літо,
Не вернешся більше нізащо,
Повернеш назад усі квіти.
Літала, не думала в безвісті,
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості,

Вже трохи тепліше за вікном, та люті морози.
Заходжу в ці двері, ніби в сад липневих квіток.
Так хочу зігріти вас теплом, о, білі троянди.
У всіх на очах, я губами торкався ваших пелюсток.
Так хочу зігріти вас теплом, о, білі троянди.
У всіх на очах, я губами торкався ваших пелюсток.

Білі троянди, білі троянди

Ой на горі баби жнуть, ой на горі баби труть.

Одна баба терла-терла, тардай-дай, тар-дай дай.

Взяла торбу, та й поперла, тардай-дай дай.

Вже трохи тепліше за вікном,
Та люті морози.
Заходжу в ці двері, ніби в сад липневих квіток.
Так хочу зігріти вас теплом
О, білі троянди.
У всіх на очах, я губами торкався ваших пелюсток.

Білі троянди, білі троянди

Знала б ти як мені жаль, знала б як в грудях болить
Бачила б туги моєї лице, і не потрібно б було говорить
Не важливо що я сказав, важливо що сказала вона
Я все почув і все зрозумів, та вона і в принципі не дурна

Приспів 2р
Знову один стою, знову палю мамо знову
А вітер душу мою, гойдає як гілку соснову

Розпочалась ця історія 2000 року в гуртожитку № 1 Вінницького державного педагогічного університету де студент історичного факультету Вітя Бронюк та музпедовець Денис Репей задумали створити музичний колектив.

Робоча назва була «ТІК» - «Трезвость и культура»,- прикольна назва і ніби зміст якийсь є. Правда, серйозного із цього нічого не вийшло. Багато часу відбирав процес навчання і юність парубоча, а тому нові власні пісні презентувались під гітару на черговому і позачерговому студентському застільному зібранні, де одразу здобували схвалення або критику друзів.

Наступним етапом у формуванні колективу став 2003 рік. Закінчилось навчання в університеті, але буденне «доросле» життя не містило у собі тієї жвавості і колориту, що студентське. Тому, аби остаточно не «засохнути» вирішили вечорами збиратися, щоб пограти і поспівати, як раніше у колі старих і нових друзів.

Місцем зустрічі стало ПТУ 19, де гітарист Костя Терепа працював художнім керівником. Зібравши по всьому місту комплект барабанів до колективу приєднався Сашко Філінков, тепер це вже була справжня «Ліверпульська четвірка» із антикварними інструментами та величезним бажанням творити щось нове.

Вступ.

Вона, рiзала пальци, як стрибала з вiкна
Вона, в помаранчевих снах блукала сама
А вiн заховавшись пiд снiг
Помаранчами мерзли ми, жбурляти у слiд.

Вони - нiби рiзнi човни

Місяць повний був,
Тихо вили собаки.
Сьогодні свято в селі-
Всі напилися всраку,
А один хтось не краплі не пив-
Прєступлєнія творив.

А прокинулись зранку

Сама не подумала, нащо -
Пішла і забувши про літо.
Не вернешся більше нізащо.
Повернеш назад усі квіти...
Літала, не думала в безвісті -
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості.
П’яніла від чорного чаю.

Ой , піду я на гору крутую,
Заспіваю я пісню тихую.
Ой, тихую… Ой, тихую…
Заспіваю я пісню тихую.

А вже сходило сонечко рано.
Побудила , ой мати , нас рано.
Ой нас рано, ой нас рано…

Ми будували комунізм, але в нас не вийшло,
Вмерли коні - залишилося червоне дишло.
Бабу будували з величезним мечом,
А прожектор перестройки хтось побив кирпичом.

Приспів:
Ми звикли, шо Дніпро ревучий реве,
А ненька Україна ще не вмерла, і не вмре.

Сама не подумала, нащо –
Пішла і забувши про літо.
Не вернешся більше нізащо.
Повернеш назад усі квіти...
Літала, не думала в безвісті –
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості.
П’яніла від чорного чаю.