Текст, по которому будем писать в контр. тетради.Бронзовий вершник у козацькому вбранні давно вже став символом Києва. Більше ста років він стоїть на площі перед Софійським собором. Саме на цьому місті у грудні 1648 року, кияни зустрічали Богдана Хмельницького, й керовані їм козацькі полки після їх блискучої перемоги під Пилявцями. Важко уявити цю площу без пам’ятника, а пам’ятник по за площею. П’єдестал пам’ятника гірки сірих гранітних брил на ній напис : “Богдан Хмельницький 1888”. На вершині гірки кінь, різко і раптово зупинений вершником у момент стрімкого бігу. Здається чуєш іржання коня останній удар копит об камінь і владний окрик вершника. Як зблизька так и здаля добре видно обличчя Богдана Хмельницького воно вольове, мужнє, вродливе. Видно пасмо оселедця що вибилося з під шапки, глибоку борозну на чолі що розділяє брови видно пишні вуса що прилягають до щік. Скульптор створив один з найбільш вдалих портретів гетьмана. Творець пам’ятника Михайло Микешин. Прибувши до Києва з Петербурга де він постійно мешкав митець представив первісний проект пам’ятника. Свою допомогу запропонували скульпторові вчені історик Володимир Антонович ознайомив Микешина з багатьма портретами Хмельницького зразками військового одягу та зброєю того часу. Кінь мав бути не абиякий, а такий на якому їздив гетьман у боях. Не випещений красень, а сильний, витривалий, безвідмовний у битвах і вірний господареві. Таких коней приводили прямо до майстерні скульптора. Уряд відмовився фінансувати роботи по створенню пам’ятника. По всій країні розпочався добровільний збір коштів на майбутній монумент. Спорудження пам’ятника стало всенародною справою. Справа посувалася повільно. Бронзову постать тільки через 3 роки. Тепер лишалося встановити її. Проти виникло чимало труднощів. Нікому було перевезти відлиту скульптуру з Петербурга до Києва . довго розшукували місце де скульптуру можна зберігати до встановлення на постаменті. Довго вірішували яке має бути цей постамент та в якому місці встановлювати пам’ятник. І все ж монумент було встановлено міцно і на віки. Це один з найулюбленіших українцями пам’ятників.