Допоможи ти меніСудилось вагатися,
Ковтати гарячий лід,
Без сил притягатися
На твій магніт
Підказки заховані,
Секунди на пошуки,
В кайдани заковані мої думки..
Кинутись тікатиОпади падали на дахи -
Місце що колись було нашим.
Бруд переповнює поверхи.
Скільки в кожному вікні фальші.
Кинутись тікати до самісінької межі
Від усього серця захищатися від тиші
Наночі розривають душу ножі
Не думатиЗдіймись, вітре!
Почнись, буре!
Буде горе.
Горе буде.
Зачинені вікна, двері,
але не думати..
Не думати не виходить
ОсеньТи влітаєш у осінь жовту
Жовтим повітряним змієм.
Я вповзаю у неї, входжу,
Ніби в стару повію
Я чекаю зазимлення, знаєш,
Із землею що прагне тиші..
Ти навряд чи мене згадаєш,
Осіньти влітаєш у осінь жовту
жовтим повітряним змієм
я вповзаю у неї входжу
ніби в стару повію
осінь пахне повітрям і певно
це повітря повинне осені
підпирати верхівками темними
Постійно вірилаДощ і сніг валиться з усіх боків,
А вчора ми були дітьми.
Боляче бачити, як йдуть від нас,
Кого так сильно полюбили ми.
Я ж тобі спочатку заздрила, а потім плакала,
Щось тоді було важливе, все тепер однаково..
Як забутиЯк забути,майже своє.
Віддати,майже твоє.
Дізнатись хоча б правила.
Цікавою гра була.
Знов,зізнатись в своїй винні
За наші паралелі ламані.
І знову кричати у світ вітрам,
я нікому,тебе не віддам.