Оксано, Оксано, я чую твій голос. Мені з України це вітер приніс. Я чую, як стогне потоптаний голос. Я бачу ті очі, наповнені сліз.
Оксано, Оксано, давно ми розстались... Ще прийде наш час, ми стрінемось знов... Коханою була і нею зосталась. Оксано моя - кохання, й любов.
Оксано, Оксано, я чую твій голос, Ти часто виходиш на берег Дністра... Ти з тугою глядиш туди, де палає На заході сонця вечірня зоря.
Як нашу могутню, вільну Україну Освітить наново вечірня зоря, Тоді я вернуся до тебе, єдина, До тебе, Оксано, Оксано моя! Oksana , Oksana , I smell tvіy voice. Meni s Ukrainy tse vіter prinіs . I smell yak Stogney potoptany voice. I Baciu Ti ochі , napovnenі slіz .
Oksana , Oksana , long rozstalis mi ... Sche Come our hour , mi strіnemos znov ... Cohanim bula i zostalas her . Oksana my - Cohanim , the first love.
Oksana , Oksana , I smell tvіy voice Tee often vihodish ashore Dniester ... Thi s tugoyu glyadish tudi de palaє On zahodі Sontsya vechіrnya Reveille .
Yak our Mogutnov , vіlnu Ukraїnu Osvіtit anew vechіrnya Reveille , Todі I will return to you, єdina , Up to you, Oksana , Oksana , my !