Biльна1. На шість хвилин зникає сон…
Вода і тінь з її долонь…
Сумна і божевільна!
Кривий танок її бажань –
Останній крок у океан…
Далека і свавільна!
ИлларияРано-рано небо розквітло,
Я несу тобі його світло,
Роси чисті, трави шовкові,
Серце, повне свіжої крові
Золотокоса, срібноголоса,
Йду до тебе вільна і боса.
З вітром в полі, крилами долі
КолыбельнаяКачнет колыбель, тихо дрема ночнится
Каснется лба нежной рукой
Уставшее Солнце все ниже садится
Скрываясь за Росью рекой
И Месяц уж по Небу ходит высоко
Он млад нынче и златовлас
А Зори его холодны и далеки
Мантра про коханняМантра про кохання
Летів, летів сто тисяч снів,
Крилатий ангел у вигнання,
За те, що вірив не в богів,
А в дивну мантру про кохання.
Де в серці неба дві душі,
Сплелись у тантрі до світання
НебоНебо, як твоє ім’я?
Може я твоя
Птаха полонена...
Небо, хочу одного:
Ти поверни його!
Відпусти до мене!
Небо, де його знайти?
Ой, верше мій, вершеОй верше, мій верше,
Мій зелений верше.
Уж мі так не буде, |
Уж мі так не буде, | (2)
Як... як било перше. |
Бо перше мі било,
Барз мі добре било.
ПадайУ очах твої проміння –
Може, я у тому винна?
Стопи і кордони –
Я знімаю заборони,
Просто будь зі мною
І стрибай!
Приспів:
Чогож мені сумноЧого ж мені сумно,
Чого ж мені дивно,
Чом же третій вечір
Милого не видно?
Не видно, не видно,
Та ще й не видати,
Повів до Дунаю