Текст песни Ольга Богомолець - Простору
Просмотров: 42
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Ольга Богомолець - Простору, а также перевод песни и видео или клип.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
Простору! Простору! Простору!
І щоб ніяких травм
І чогось такого простого
Як проростання трав
І чогось такого дивного
Як музика без блаженств
І слова хоча б єдиного
Що має безсмертний сенс!
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.
Простору! Простору! Простору!
І щоб ніяких травм
І чогось такого простого
Як проростання трав
І чогось такого дивного
Як музика без блаженств
І слова хоча б єдиного
Що має безсмертний сенс!
Дуже дививй пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони - як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і е висота. Master dies, leaving a memory like a wound.
In the bas-reliefs have sorrow they rested a moment.
And yet not altogether apprentice masters.
But the work is not waiting. It must do.
Space! Space! Space!
And that no injuries
And something that simple
How sprouting grass
And something this strange
As music without Beatitudes
And even single words
What is immortal sense!
And some come shamelessly inventory forecasts.
Rubbing his hands, come all.
While there is genius, wiping tears
fussy mediocrity herding their flocks.
Space! Space! Space!
And that no injuries
And something that simple
How sprouting grass
And something this strange
As music without Beatitudes
And even single words
What is immortal sense!
It dyvyvy landscape: shoals go talents.
Seventh Heaven his pryhynaye a fuss.
When wizards somehow easier. They - like Atlanta.
Keep the heavens on his shoulders. Therefore, the height is.
Скачать
