Текст песни ТНМК - Історія України за 5 хвилин
Исполнитель: ТНМК
Название песни: Історія України за 5 хвилин
Дата добавления: 20.11.2021 | 01:12:46
Название песни: Історія України за 5 хвилин
Дата добавления: 20.11.2021 | 01:12:46
Просмотров: 30
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни ТНМК - Історія України за 5 хвилин, а также перевод песни и видео или клип.
Спочатку не було, ні птахів, ні риби, І раптом стався Великий Вибух - З'явилися зірки і котики пухнасті Короче, все, що треба людині для щастя.
Колись на цих землях жили трипільці - Вікентій Хвойка проце ще напише, А про кімерійців писав ще Гомер - Не той, що з мультика, а трохи інший. Далі з'являються східні слов'яни: Поляни, сіверяни та інші древляни. Прийдуть вороженьки - то б'ють супостата, А нема супостата, то ідуть брат на брата.
Ще апостол Андрій, було, як си подивить, Скаже: «Файне місто збудують над Дніпром Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь» (На честь неї річка і станція метро).
Не було інтернету і радіостанцій – Нудились князі і шукали затію: В будь-якій незрозумілій ситуації Ходили походом на Візантію. Там же навчилися Господа боятися І співати у церкві «Боже, прости!» Тоді Володимир Великий покаявся, Скинув Перуна і Русь охрестив.
У кожного князя була своя фішка: Святослав Хоробрий воював до останку, Ярослав Мудрий писав мудрі книжки, А Мономах слухав маму і завжди носив шапку!
Та все, що до цього, було єрунда, Бо тут навалилась монгольська орда, Але робить сильнішим те, що не вбило, І бився відважно король Данило, Тільки в полі один не воїн, звісно, І зростало потроху Литовське князівство.
З одного боку – пани польські, З іншого боку – орда московська, Прибігають татари – теж не дружити: «Зажурилась Україна, що нічим прожити…» Аж тут відчайдушні, як хижаки, Люті підняли шаблі козаки, Поки батько Богдан не вступив у борню – Задружився з царем і споров фігню.
Та кров козацька – вона не для понту: Довбуш, Кармелюк, Залізняк, Гонта За долю боролись простого народу, Бо козацькому роду нема переводу!
Не тільки в шаблях і гарматах сила, Пам’ятаємо, друзі, Петра Могилу: Відкрив Академію, щоб всіх научати – Ох і красиві там вчаться дівчата! А хто перший хіпан у Європі? Ну да – Григорій Савич Сковорода! Пушкін ще не вмів говорити, А Іван Котляревський написав «Енеїду».
Подивись наліво, Подивись направо – Це твоя земля, це твоя держава. Історія в неї строката, яскрава. Слава Україні! Героям слава!
Сторіччя дев’ятнадцяте. Що ми бачимо? В Україні – кріпаччина, в Петербурзі – цар. Немає Січі, немає Гетьманщини, Аж тут народився Великий Кобзар! Заповів нам Тарас як братам обійнятись, І чужого навчатись і свого не цуратись. Борітеся – поборите, щоб там не стало, Кохайтеся, чорнобриві, та не з ким попало.
Бісились до сказу імперські зарази: Валуєвські циркуляри і Емські укази В мову нашу летіли, мов кулі, Вбити хотіли. А ось вам – дулю! Марко Вовчок, Михайло Старицький, Гулак-Артемовський, Нечуй-Левицький, Гринченко, Стефаник, Руданський, Гребінка, Франко, Коцюбинський і Леся Українка Слово виковали, як твердую крицю – Блазням церевим ще й досі не спиться!
Двадцяте сторіччя: аж ось тобі на – Починається перша світова війна. Стали всі проти всіх до бою, Україну імперії ділять між собою. Виниченко, Петлюра, Махно, Скоропадський Сварились між себе і зраду шукали, Тим часом приперлась чума комуняцька – Веселі, брате, часи настали… Що тут казати, є, що згадати: Розстріляне відродження, червоний терор, І ніжна подяка від старшого брата – Багатомільйонний голодомор.
Та винесла пам’ять народна з пожару Вирваний кимось історії жмут: Лицарів славних Холодного Яру І подвиг безсмертний героїв Крут.
Новий непомітно підкрався капець – Гітлер приперся, мать його так, Тоді в харків’ян увірвався терпець: Придумали танк – всім танкам танк! Т-34 – краса і жах! Гнали аж до Берліну поганців, А на Волині й в карпатських лісах Билися на два фронти повстанці. Одних прогнали – інші прийшли, Смерть не питає, на чиєму ти боці, Знов переможені, чи перемогли – Сумний святий вечір в сорок шостім році. Ні корови, ні свині – тільки Сталін на стіні.
Це вже кінець історії? Ні! Якось прийшов українець Горбачов І народів тюрму розва Посмотри налево, посмотри направо - Это твоя земля, это твоя держава. История у нее пестрая, яркая Слава Украине! Героям Слава!
Сначала не было, ни птиц, ни рыбы, и вдруг произошел Большой Взрыв - Появились звезды и котики пушистые Короче, все, что нужно человеку для счастья.
Когда-то на этих землях жили трипольцы - Викентий Хвойка об этом еще напишет, а о киммерийцев писал еще Гомер - не то, что из мультика, а немного другой. Далее появляются восточные славяне: Поляне, северяне и другие древляне. Придут вороженьки - то бьют супостата, А нема супостата, то идут брат на брата.
Еще апостол Андрей, было, как си удивление, скажет: «Прекрасный город построят над Днепром Кий, Щек, Хорив и сестра их Лыбидь» (В честь нее река и станция метро).
Не было интернета и радиостанций - томились князья и искали затею: В любой непонятной ситуации Ходили походом на Византию. Там же научились Господа бояться И петь в церкви «Боже!» Тогда Владимир Великий покаялся, Сбросил Перуна и Русь крестил.
У каждого князя была своя фишка: Святослав Храбрый воевал до конца, Ярослав Мудрый писал мудрые книги, а Мономах слушал маму и всегда носил шапку!
И все, что до этого, было ерунда, ибо здесь навалилась монгольская орда, но делает сильнее то, что не убило, и дрался отважно король Даниил, только в поле один не воин, конечно, и росло постепенно Литовское княжество.
С одной стороны - господа польские, с другой стороны - орда московская, Прибегают татары - тоже не дружить: «Загрустила Украины, ничем прожить ...» Тут отчаянные, как хищники, Ярости подняли сабли казаки, пока отец Богдан не вступившего в брань - Задружився с царем и споров фигню.
И кровь казацкая - она не для понта: Довбуш, Кармелюк, Железняк, Гонта За судьбу боролись простого народа, ибо казацкому роду нет переводу!
Не только в саблях и пушках сила, Помним, друзья, Петра Могилу: Открыл Академию, чтобы всех научать - Ох и красивые там учатся девушки! А кто первый Хипа в Европе? Ну да - Григорий Саввич Сковорода! Пушкин еще не умел говорить, а Иван Котляревский написал «Энеиду».
Посмотри налево, посмотри направо - Это твоя земля, это твоя держава. История у нее пестрая, яркая. Слава Украине! Героям слава!
Столетия девятнадцатого. Что мы видим? В Украине - крепостничество, в Петербурге - царь. Есть Сечи, нет Гетманщины, Тут родился Великий Кобзарь! Завещал нам Тарас как братьям обняться, и чужого учиться и своего не чураться. Боритесь - поборете, чтобы там не стало, Любите, чернобровые, но не с кем попало.
Бесились до бешенства имперские заразы: Валуевский циркуляр и Эмский указы В язык нашу летели, как пули, Убить хотели. А вот вам - фигу! Марко Вовчок, Михаил Старицкий, Гулак-Артемовский, Нечуй-Левицкий, Гринченко, Стефаник, Руданский, Гребенка, Франко, Коцюбинский и Леся Украинка Слово выковали, как твердую сталь - шуты Церева еще не спится!
Двадцатый век, и вот тебе на - Начинается первая мировая война. Стали все против всех к бою, Украина империи делят между собой. Виниченко, Петлюра, Махно, Скоропадский ссорились между себя и измену искали, тем временем приперлась чума комуняцька - Веселые, брате, часи настали ... Что тут говорить, есть, что вспомнить: Расстрелянное возрождения, красный террор, и нежная благодарность от старшего брата - Многомиллионный голодомор.
И вынесла память народная с пожара Вырванный кем истории клок: Рыцарей славных Холодного Яра И подвиг бессмертен героев Крут.
Новый незаметно подкрался капец - Гитлер приперся, мать его так, тогда у харьковчан лопнуло терпение: Придумали танк - всем танкам танк! Т-34 - красота и ужас! Гнали до Берлина язычников, а на Волыни и в карпатских лесах Дрались на два фронта повстанцы. Одних прогнали - другие пришли, Смерть не спрашивает, на чьей ты стороне, Опять проигравшие, или победили - Печальный сочельник в сорок шестом году. Ни коровы, ни свиньи - только Сталин на стене.
Это уже конец истории? Нет! Как-то пришел украинец Горбачев и народов тюрьму развел
Скачать
