АБВ
Pesenok.ru
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Бруно Ферреро - Разом

    Исполнитель: Бруно Ферреро
    Название песни: Разом
    Дата добавления: 28.12.2015 | 04:08:08
    Просмотров: 59
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Бруно Ферреро - Разом, а также перевод песни и видео или клип.
    Новобранці мусили бігати щоденно. Ще до світанку, тільки вистрибнувши з ліжок, розігрівали м‘язи. Розпочинали службу в спеціяльному військовому антитерористичному корпусі, тому звикли до навантажень, що постійно збільшувались, аж до повної фізичної знемоги. Тепер усе було інакше. Ці вправи були не схожі на їхній щоденний біг з ритмічним співом.

    Цього разу бігли у повному військовому спорядженні. Наказ звучав, як завжди: «Вирушайте разом, біжіть разом, працюйте як одна команда і повертайтесь разом. Якщо усім вам не вдасться повернутись, не повертайтесь взагалі!»

    Безкінечна дорога, біль, спрага, повне фізичне виснаження спричинились до того, що починав затьмарюватись розум, і в шерензі бігунів діялось щось таке, що викликало неспокій.

    У п’ятому ряді, в центрі колони, один юнак не встигав. Ноги іще рухались, але швидкости, з якою бігла група, не витримував. Це був Сандрі, – худий хлопчина з рудим волоссям. Його голова хиталась на всі боки. Хлопцеві було важко. Почав відставати.

    Новобранець, що біг праворуч, не втрачаючи темпу, наблизився й узяв у того важкий карабін. Солдатові із рудим волоссям на якийсь час наче додалось сил, але вже невдовзі очі затягло туманом, і він ледь ворушив ногами, голова, здавалось, рухалась окремо від тіла.

    Тоді новобранець, що біг зліва, не зупиняючись, узяв його каску й припасував собі під пахву. Сандрі знову міг бігти. Черевики важко в одному ритмі гупали об землю, здіймаючи куряву. Гуп, гуп, гуп, гуп.

    Сандрі почувався кепсько, дуже кепсько, ледь тримаючись на ногах, він спотикався, та все ж намагався бігти. Два вояки, що бігли позаду, схопили наплечник, – кожен за один ремінець. Сандрі сконцентрував останні сили, і рота продовжувала біг – аж до заходу сонця.

    Двом ліпше, ніж одному, вони бо мають ліпшу користь із своєї праці.

    Бо як упадуть, один одного підніме.

    Горе ж одному, як упаде, й нема нікого, щоб його підвести.

    Так само, як лежать удвох – їм тепло; одному ж як загрітись?

    Наскочить на одного хтось, удвох проти нього стануть; троїста нитка не так хутко рветься.

    (Проп. 4, 9-12)

    Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
    Recruits had to run daily. Even before dawn, just jumping on beds, warmed muscles. Started service in a special military anti-terrorism body, so accustomed to the loads steadily increasing, until the complete physical exhaustion. Now everything was different. These exercises are not like the daily running of their rhythmic singing.

    At this time, fled in full military gear. The order sounded, as always: "Go together, run together, work as a team and come back together. If all you can not go back, do not come back at all! "

    Infinite road, pain, thirst, complete physical exhaustion contributed to what started overcloud mind, and in the ranks of runners happening is something that has caused concern.

    In the fifth row, center columns, one young man did not have time. The legs are still moving, but the rate at which the group fled, not endured. It was Sandra - a skinny kid with red hair. His head vacillated in all directions. The guy was hard. He started up.

    Rookie that ran right without losing pace, close to that and took a heavy rifle. Soldiers with red hair for a while as added strength, but soon his eyes clouded by fog, and he barely vorushyv feet, head, seemed moved separately from the body.

    Then rookie that came in from the left, without stopping, and took his helmet under his arm prypasuvav. Sandra could run again. Boots difficult in rhythm Gupal the ground, lifting dust. PMU, GUP, GUP, PMU.

    Sandra felt bad, very bad, barely holding on his feet, he stumbled, but still tried to escape. Two soldiers who had fled behind, grabbed the bracelet - each one strap. Sandra has concentrated his last strength, and mouth kept running - until the sunset.

    Two are better than one, because they have a better benefit from their labor.

    For as the fall, one will lift one.

    Woe unto other as fall, and no one to take it.

    As are together - they heat; same as the one zahritys?

    Perish by the other one, alone against his will; triple thread is not quickly torn.

    (Prop. 4, 9-12)

    From the books of Bruno Ferrero "365 short stories for the soul"

    Скачать

    Верный ли текст песни?
    ДаНет